Проектування систем водопостачання та каналізіції багатоповерхового будинку

Проектування водопостачання та каналізації багатоквартирного будинку

  Для нормального функціонування багатоквартирного будинку важливу роль відіграє забезпечення будинка холодною водою, гарячою водою та каналізаціею. Кожна квартира розглядається як окремий об'єкт. Тому проектування водопостачання та каналізації таких об'єктів є складним завданням.

Правильний проект ВК багатоповерхового будинку потрібен для створення надійних систем, забеспечених своечасною подачею та необхідним тиском, а також їх справності та тривалої єксплуатації. При проектуванні та розрахунках обов’язково враховуються діючі будівельні норми. 

Особливості водопостачання та каналізації висотного будинку

Системи внутрішнього водопостачання будівлі обмежуються точками підключення вводу в будиок до зовнішньої мережі, а каналізації (водовідведення) – точками відведення. У цих місцях відбувається з'єднання з зовнішніми мережами ВК, які відносяться до систем населеного пункту. 

Як правило, висотні будинки споживають воду централізованного водопостачання населеного пункту. Цей тип водозабезпечення найчастіше передбачає водозабір з надземних джерел (наприклад, річок, озер). З вододжерел вода перекачується насосними станціями на очисні споруди, де очищається до нормативних значень. Після чого подається насосами під тиском споживачам населеного пункту.

Для водозабезпечення багатоквартирних будинків може бути створена місцева (автономна) система, що здійснює водозабір з артезіанських свердловин. Але цей спосіб досить дорогий і більше підходить для водопостачання багатоквартирних котеджів, так як багатоповерхові будинки характеризуються великими обсягами водоспоживання. 

Висотні будинки також характеризуются великими об'ємами стічних рідин, тому каналізаційная система таких об'єктів, как правило, має подключение до централізованної каналізаційної зовнішньої мережі населенного пункту. Ввипадках,якщо це неможливо, влаштовуються групи установок локальної очистки стоків.

Внутрішні системи водопостачання

Склад внутрішнього водопроводу багатоповерхового будинку залежить від обраної схеми водопостачання. Залежно від складових елементів може застосовуватися:

• проста схема;
• з регулюючою ємністю;
• з установкою підвищення напору;
• спільне використання насосної установки та регулюючою ємності.

Система внутрішнього водопостачання будівлі включає в себе такі елементи:

• ввід;
• водомірний вузол;
• установка, що підвищує тиск;
• регулюючі та запасні ємності;
• внутрішні трубопроводи;
• арматура.

Трубопровід, який з'єднує зовнішню водопровідну мережу та водомірний вузол називається вводом. Його прокладають перпендикулярно зовнішній стіні будинку по найбільш короткій відстані.

 Водомірний вузол встановлюється відразу після того, як водопровід надійшов в будинок. Водомірний вузол необхіден для вимірювання поданої в будівлю води. Складається з водолічильників, двох засувок (або вентилів), спускного крану, фільтру механічного очищення і обвідної лінії із засувкою.

Монтуючи водолічильник необхідно стежити за тим, щоб напрямок течії рідини збігався зі стрілкою на його корпусі. Встановлюється прилад на висоті 0,3 м-1,0м від рівня підлоги, його розміщення має забезпечувати безперешкодний доступ до огляду показань. Для вимірювання витрат гарячої та холодної води використовуються окремі види водомірів. Для вимірювання витрат води в квартирі застосовують крильчаті одноструменеві водоміри, на вводах у висотні будинки - турбінні.

Внутрішня мережа трубопроводів також включає магістралі, стояки, квартирну розводку труб, підводки до сантехприладів. Після проходження вузла з водоміром вода йде по магістралі, за допомогою якої розподіляється по стояках. Стояки є вертикальними трубопроводами, що проходять через всі поверхи будівлі. До них підключаються квартирні розводки водопроводів, що закінчуються підводками до сантехнічних приладів.

Установки для підвищення напору, запасні та регулюючі ємності застосовуються, якщо в цьому є необхідність. В інших випадках використовується проста схема внутрішнього водопроводу, що складається з вводу, водомірного вузла, мережі та арматури. Така система застосовується, коли тиск зовнішньої мережі більше, ніж необхідний для дому.

Схема із застосуванням регулюючого бака створюється в тих випадках, коли тиск зовнішньої мережі менше необхідного на протязі декількох годин. У години, коли тиск перевищує необхідний, в баку відбувається накопичення рідини, в години, коли в зовнішній мережі тиск менше потрібного - водоспоживання здійснюється з бака.

У разі, постійної недостачі тиску застосовуються установки для підвищення тиску (насосні установки). Спільне застосування регулюючих ємностей і підвищувальних установок дозволяє використовувати баки менших габаритів. Це особливо необхідно, якщо в будинку складно встановити ємності великих розмірів.

Арматура ділиться на:

• трубопровідну, що використовується для управління потоком рідини (вентилі, засувки, зворотні клапани, регулятори тиску та ін.).
• водорозбірну, призначену для відбору води з водопровідної мережі (крани, змішувачі).

Арматура, як і трубопроводи, має велике значення для створення надійної системи. Тому при підборі слід враховувати її якість і здатність витримувати тиск мережі. У закритому положенні арматура не повинна пропускати рідину.

Застосування регуляторів тиску сприяє зниженню перевищень тиску, як постійних, так і тимчасових, а також уникати гідроударів та поліпшити розподіл потоків по поверхах. Ці прилади можуть монтуватися на вводах у будинок, на окремих поверхах та на вводах в квартири.

Схеми внутрішнього водопроводу поділяють на такі види:

• Тупикові  застосовуються в разі, якщо в будинку допустимі перерви в водоподачі на час ремонту.
• Кільцеві схеми використовуються в будівлях з необхідністю безперебійності водоподачі. Їх приєднують до дому кількома вводами, якщо під час ремонту один з них відключається, то водоподача будівлі не припиняються
• Комбіновані використовуються в великих будівлях, і складаються з кільцевих та тупикових ділянок схеми.
• Зонні мережі діляться на окремі зони, розділені або з'єднані між собою. Зонні можуть мати окремі вводи і підвищувальні установки. Наприклад, нижня зона працює під тиском, створюванім зовнішнею мережею, а верхня - під тиском, який створюється установкою підвищення напору.

Також схеми внутрішнього водопроводу діляться залежно від розміщення розвідного трубопроводу щодо точок водорозбору:

• З верхнім розведенням - магістральні трубопроводи розміщуються над точками водорозбору, на горищі або під стелею верхнього поверху будинку.
• З нижнім розведенням - магістралі розташовуються нижче точок водорозбору, в підвалі будівлі або під підлогою першого поверху.

Верхнє розведення трохи дешевше, але при прокладці магістралей в неотоплюванному приміщенні необхідне додаткове їх утеплення. 

Квартирні розводки ХВП і ГВП можуть здійснюватися за двома схемами:

• Трійникова розводка - від вхідного трубопроводу послідовно підключаються сантехнічні прилади за допомогою трійників. Така схема більш проста в монтажі і економічна. Але має свої недоліки: перепади тиску при одночасному використанні сантехнічних приладів, що відчувається в змінах температури та тиск, і необхідність перекриття водоподачі у всій квартирі на час ремонту.
• Колекторна розводка - до стояка підключається колекторна труба, до якої через шарові крани відбувається підключення всіх сантехприборів окремо. Цей вид розводки виключає перепади тиску (температури; напору) під час одночасного використання сантехнічного обладнання, дає можливість проводити ремонт, відключивши тільки окрему ділянку, що особливо важливо в великих квартирах з великою кількістю точок водорозбору. Має свої недоліки - велика вартість та трудомісткість.

Вибір необхідного типу схеми здійснюється в залежності від параметрів зовнішньої мережі, протипожежних вимог, вимог до безперебійності водопостачання будівлі, техніко-економічних розрахунків.

Холодне водопостачання (ХВП)

За типом призначення системи ХВП діляться на:

• господарсько-питні;
• протипожежні;
• поливальні.

Господарсько-питний водопровід призначається для водоподачі на потреби споживачів в приготуванні їжі, пиття і санітарно-гігієнічних процедур. Поливальний необхідний для поливу навколодомовой території, такий водопровід в житлових будинках приєднується до господарсько-питної мережі і виводиться в нішу в зовнішній стіні будівлі. Протипожежний водопровід потрібен для водоподачі на гасіння та локалізацію пожежі, передбачається в багатоповерхових житлових будинках висотою більше 26,5м.

Для будинків розведення ХВП, найчастіше робиться тупиковою з нижнім розведенням, тобто розвідний трубопровід, що знаходиться в підвалі або під підлогою першого поверху, подає рідину під напором на верхні поверхи. Якщо ж поверховість будівлі перевищує 9 поверхів, то для забезпечення оптимального напору роблять зонне ХВП, наприклад, при поверховості 9 - 20 поверхів створюється розподіл на дві зони, більш 20 поверхів - три зони.

Температура холодної води в точках водорозбору повинна бути не більше 30 ˚, тиск - не більш 0,45МПа.

Гаряче водопостачання (ГВП)

Гаряче водопостачання - система, яка призначена для забезпечення споживачів гарячою водою. ГВС висотної будівлі може бути тупиковим і циркуляційним.

Тупикова схема ГВС складається тільки з подаючих трубопроводів і має свій недолік - при великих перервах у водорозборі користувачі відчувають більш прохолодну воду. Щоб отримати гарячу воду в крані доводиться її зливати, що призводить до нераціонального використання водопостачання та збільшує плати за ГВП. Цей варіант ГВС зустрічається в житлових будинках з малою поверховістю і рекомендується застосовувати при кількості поверхів не більше чотирьох.

Циркуляційна схема ГВС складається з подаючих трубопроводів і зворотніх. Поступаючи в будівлю, гаряча воді піднімається по трубопроводах на горище, після чого опускається вниз в зворотню магістраль. Зі зворотної магістралі насос забирає рідину і подає в нагрівач. Рідина постійно циркулює, підтримуючи необхідну температуру. Цей вид ГВС застосовується для висотних будівель.

Гаряча вода в місцях водорозбору повинна мати температуру в межах 50-75˚С, яку користувачі можуть коригувати за допомогою змішувачів.

Система каналізації (водовідведення)

Внутрішня каналізація багатоповерхового будинку необхідна для прийому стоків від місць їх створення та відведення їх в зовнішню мережу.

Внутрішня система водовідведення ділиться на:

• господарсько-побутову;
• дощову;

Господарсько-побутова система водовідведення необхідна для збору і відводу господарсько-побутових стоків, дощова - атмосферних опадів. Відведення дощових стоків здійснюється водостоками в зовнішню дощову каналізацію, в разі її відсутності - в лотки перед будівлею.
До основних елементів господарсько-побутової системи відносяться:

• санітарні прилади (умивальники, мийки, унітази, і т д.);
• гідравлічні затвори (сифони);
• внутрішні мережі каналізації (поверхові відвідні трубопроводи, стояки, горизонтальні трубопроводи, випуски).

Стічні рідини утворюється санітарними приладами та побутовою технікою, мають підключення до системи каналізації. До них відносяться ванни, умивальники, унітази, душові, пральні машини та інші прилади. Такі пристрої, як водонагрівач і полотенцесушитель, не мають підключення до каналізації.

Після кожного сантехприбору, що дає стоки встановлюють
гідрозатвір. Цей пристрій, має в своїй конструкції водну перешкоду, що перешкоджає поширенню неприємних запахів у приміщення з каналізаційної мережі.

За допомогою відвідних поверхових трубопроводів, прокладених з ухилом, стоки надходять самопливом в стояки. Для усунення засмічень передбачається встановлення ревізій і прочисток. Ревізії забезпечують прочищення трубопроводів в обох напрямках, прочистки - в одному.

Каналізаційний стояк представляє собою вертикальну трубу, що проходить через всі поверхи, яка необхідна для відведення рідини від відвідних каналізаційних ліній в нижню частину будівлі. Для усунення засмічень на ньому встановлюють ревізії не рідше ніж одну на три поверхи, а також на першому і останньому. Верх стояка виходить вище даху будівлі на 0,3-0, 5м, що забезпечує вентиляцію і захищає гідрозатвори від розрідження (зникнення води в вищерозташованих сифонах при зливі). Дозволяється використання невентелірованних стояків, за умови наявності хоча б одного вентильованого стояк в будинку.

У підвалах встановлюються збірні горизонтальні трубопроводи, які об'єднують стояки та випуск. При необхідності можливе створення одного випуску.

Випуск відводить стічні рідини будівлі в зовнішню каналізаційну мережу. Прокладання випуску має бути на глибині не менше 0,7 м до верху труби і не менш ніж на 0,3 м нижче глибини промерзання грунту.

Ухил каналізаційних труб повинен бути в оптимальних розрахункових межах, що забезпечують швидкість, яка перешкоджатиме  утворенню засмічень в системі. Занадто велика швидкість потоку призводить до того, що тверді частинки не встигають захоплюватися течіею, при дуже маленькій  - тверді частинки випадають в осад.

Замовити проект з водопостачання та каналізації багатоповерхового будинку

Наша компанія займається проектуванням, монтажем та обслуговуванням систем водопостачання і каналізації. Також даний комплекс послуг здійснюється з вентиляції, кондиціонування, опалення, протипожежної безпеки, електрики. Звертайтеся за консультацією, з радістю Вам допоможемо!