Проектування систем вентиляції лікарень, клінік, поліклінік

Проектування вентиляції лікарень, клінік, поліклінік

Наша проектно-монтажна компанія пропонує комплексне рішення завдань з проектування систем вентиляції будь-якого рівня складності, підбір оптимального обладнання для систем вентиляції у відповідності з технічним завданням та побажаннями замовника, а також монтаж «під ключ» і пуско-налагоджувальні роботи.

Будь-яка людина має право на охорону здоров'я та отримання медичної допомоги. Охорона здоров'я забезпечується державою шляхом фінансуванням соціальних, економічних, медичних, оздоровчих і профілактичних програм. Для отримання медичної допомоги держава створює широку мережу медичних установ.

Медична допомога розрізняється за видами:

1. Первинна медична і санітарна допомога.

2. Спеціалізована медична допомога, в тому числі високотехнологічна.

3. Швидка медична допомога, в тому числі швидка спеціалізована.

4. Паліативна медична допомога.

Медична допомоги різниться за формами: екстрена (життя пацієнта під загрозою), невідкладна і планова.

Мал.1. Центральний вхід, дирекція і храм Живоначальної Трійці НДІ швидкої допомоги ім. Скліфосовського.

Умови надання медичної допомоги розрізняються за видами:

1. За межами медичного закладу за місцем виклику бригади швидкої медичної допомоги, в транспортному засобі, на вулиці та інше.

2. Амбулаторія – це медичний заклад, який надаєте допомогу пацієнтам на прийомі і вдома (сімейний лікар, виклик лікаря додому), але не має у своєму складі ліжко-місць.

Поліклініка або амбулаторія — це багатопрофільний або спеціалізований медичний заклад. Поліклініки розподілено за територіальною ознакою, і є базовим елементом системи охорони здоров'я.

Кожна поліклініка має свій статус: базова (для військовослужбовців військово-повітряних і військово-морських баз), відомча, гарнізонна геріатрична, міська, міська дитяча, курортна, районна центральна, стоматологічна, фізіотерапевтична.

3. Денний стаціонар – це медичний заклад, в якому виявляється медичне спостереження та лікування пацієнта в денний час і не потрібно цілодобового медичного спостереження та лікування.

4. Стаціонар – це медичний заклад, в якому виявляється цілодобове медичне спостереження та лікування пацієнта. Стаціонарна медична допомога найбільш дорогий вид медичної допомоги (в 2-3 рази дорожче амбулаторної) і найбільш ефективний.

До стаціонарах відносяться: лікарні, клініки, лікарні, пологові будинки, санаторії.

Клініка — це медична установа для проживання, проведення обстеження та лікування хворих, яке неможливо здійснити в умовах поліклініки. Хворий може перебувати в клініці цілодобово або на ніч повертатися додому. Клініка є базою для навчальної і наукової роботи кафедри медичного вузу, інституту удосконалення лікарів, науково-дослідного інституту системи охорони здоров'я.

Лікарня - основний елемент системи охорони здоров'я і основний споживач ресурсів, які витрачаються на надання медичної допомоги населенню. У лікарнях працюють до половини всіх лікарів і три чверті медсестер.

Основні завдання лікарні

1. Надання висококваліфікованої лікувально-профілактичної допомоги населенню.

2. Впровадження в практику обслуговування населення сучасних методів профілактики, діагностики та лікування захворювань.

3. Розвиток та вдосконалення організаційних форм і методів медичного обслуговування населення та догляд за хворими, підвищення якості та культури роботи.

4. Санітарно-гігієнічне виховання населення.

5. Залучення громадськості до розробки та проведення заходів по лікувально-профілактичному обслуговуванню.

В залежності від завдань і характеру підпорядкування розрізняють республіканські, обласні, міські, районні та сільські лікарні. Лікарні бувають загальними, зі спеціалізованими відділеннями для лікування хворих з різними захворюваннями, та спеціалізовані, що призначені для лікування хворих з певними захворюваннями (туберкульозними, психоневрологічними, інфекційні, шкірно-венеричними та інше).

Зазвичай до складу лікарні загального профілю входять: санітарний пропускник (санперепускники), терапевтичний корпус, хірургічний корпус, гінекологічне відділення, клінічне відділення, травмпункт, морг, допоміжні та технічні приміщення.

1. Номенклатура лікарень.

У відповідності з чинним законодавством номенклатура закладів охорони здоров'я включає в себе:

1.1. Лікарняні заклади: лікарні (дільнична, районна, міська, центральна, обласна), спеціалізовані лікарні (гінекологічна, геріатрична, психіатрична, туберкульозна, курортна, госпіталі всіх найменувань, медико-санітарна частина, хоспіс.

1.2. Диспансери: шкірно-венерологічний, протитуберкульозний, онкологічний, кардіологічний, наркологічний, офтальмологічний.

1.3. Амбулаторія, поліклініки.

1.4. Науково-практичні центри: клініко-діагностичний, реабілітації, мануальної терапії, лікувальної фізкультури.

1.5. Станції швидкої медичної допомоги і переливання крові.

1.6. Пологовий будинок, перинатальний центр, жіноча консультація, будинок дитини, молочна кухня.

1.7. Курортні установи.

2. Центри медичної профілактики, центри медицини катастроф, центри медичної інспекції, бюро медичної статистики, патологоанатомічне бюро, бюро судово-медичної експертизи, контрольно-аналітична лабораторія, військово-лікарська комісія.

3. Центр гігієни та епідеміології, протичумний центр або станція, дезінфекційний центр або станція, центр гігієнічної освіти населення.

4. Аптека, аптечний магазин, пункт чи кіоск.

2. Номенклатура приміщень у лікарні.

Так як в будівлі лікарні органічно ув'язані між собою характерні риси громадського та адміністративного будинку, то проектування і будівництво лікарні здійснюється на підставі чинних будівельних норм для закладів охорони здоров'я, громадських та адміністративних будівель. У відповідності з діючими будівельними нормами номенклатура приміщень в лікарні включає в себе:

1. Приміщення з медичним обладнанням (операційна, маніпуляційна та інше).

2. Приміщення для прийому, обстеження і лікування хворих (реєстратури, фойє, кабінети, палати та інше).

3. Приміщення особистої гігієни (ванни, душові, санвузли).

4. Технічні приміщення інженерного обладнання лікарні (теплопункт, вентиляційна камера, киснева станція, вакуумна система пиловидалення та інше).

5. Обслуговуючі приміщення (архів, автоклавна, пральня, гараж, їдальня тощо).

6. Допоміжні приміщення (склад, холодильник, приміщення інвентарю та інше).

З урахуванням призначення, профілю та місткості лікарні в Технічному завданні на проектування лікарні вказується номенклатура приміщень, габарити приміщень, клас чистоти і встановлюється перелік медичного обладнання.

3. Розрахункові величини повітрообміну в лікарні.

Основні шкідливості, які виділяються в лікарні:

1. Тепло-, волого - і газовиділення від людини.

2. Хвора людина є активним джерелом патогенних і патогенних мікроорганізмів.

3. Тепло-, волого-, газо - та пиловиділення від обладнання.

4. Проникаюча радіація, потужні магнітні поля, ультразвукове випромінювання та інші шкідливі фактори від сучасного медичного обладнання.

5. Тепло-, волого - і газовиділення від лікувальних ванн і приміщень з вологим і мокрим режимами робіт.

Розрахункова температура повітря, кратність повітрообміну, категорія приміщення по чистоті і кратність природної витяжної вентиляції в приміщеннях лікарні вказана в таблиці.

У наведеній таблиці вказано тільки деякі приміщення, в оригіналі таблиці вказані 157 позицій і близько 1000 найменувань приміщень.

При проектуванні системи вентиляції лікарні необхідно суворо дотримуватися клас чистоти приміщень: особливо чисті, чисті і брудні. Вентиляція особливо чистих приміщень здійснюється за стандартами і нормативами технології «Чисті приміщення».

У чистих приміщеннях не відбувається виділення медичних шкідливостей (різкі запахи, пари, вологовиділення, тепловиділення, шкідливі речовини при концентрації понад ГДК, мікробні забруднення). У чистих приміщеннях обсяг припливу більше обсягу витяжки.

У брудних приміщеннях відбувається виділення медичних шкідливостей, неприпустимих для чистих приміщень. У брудних приміщеннях обсяг припливу менше обсягу витяжки. При проектуванні системи вентиляції необхідно виключити перетікання повітря з брудних приміщень в чисті приміщення.

У приміщеннях операційної, наркозної, післяопераційної палати, родовий, реанімаційному залі і палаті інтенсивної терапії застосовується кондиціонування в літній період, відносна вологість повітря повинна бути 55-60%, а швидкість руху повітря в об'ємі приміщення 0,1-0,15 м/с.

В інших приміщеннях лікарні відносна вологість повітря в зимовий час повинна бути 30-50%, а в літній час згідно з діючими будівельними та санітарними нормами.

6. Механічна вентиляція лікарень.

При проектуванні для лікарні системи припливно-витяжної вентиляції з механічним спонуканням, передбачають надлишкову подачу повітря в коридор, для виключення перетікання повітря з брудних приміщень в чисті приміщення.

У лікарнях приміщення з однаковими санітарних та гігієнічних вимог щодо мікроклімату обладнуються двома централізованими припливно-витяжними системами вентиляції з рекуперацією тепла і продуктивністю 50% від розрахункового повітрообміну.

У лікарнях для приміщень з процесами категорії А проектуються окрема система припливної вентиляції та кондиціонування повітря.

У лікарнях для приміщень з процесами категорії В проектуються окрема система припливної вентиляції та кондиціонування повітря. Якщо від цієї системи передбачена подача повітря в приміщення лабораторії, відновного лікування та функціональної діагностики, то на подаючому повітропроводі необхідно встановлювати зворотний клапан.

Мал.5. Витяжна вентиляція і касетний фанкойл з підмішуванням припливного повітря в палаті інтенсивної терапії.

Поверхові системи припливної вентиляції для приміщень з процесами категорії дозволяється об'єднувати в загальний припливне колектор. До цього колектору дозволяється підключати поверхові системи до 9 поверхів, з установкою зворотних клапанів на кожну поверхову систему.

Окремі системи припливно-витяжної вентиляції проектуються для приміщень: операційних, реанімації, палат інтенсивної терапії, пологових, акушерських палат, рентгенівських кабінетів, лабораторій, санітарних вузлів, холодильних камер і аптек.

У палати інфекційної лікарні повітря надходить з прибудованого до приміщення тамбура або через коридор. На кожному відгалуженні воздуховода в палату монтується зворотний клапан. Він виключає перетікання повітря між суміжні палатами при вимкненому вентиляторі.

Самостійні витяжні системи вентиляції з механічним спонуканням проектуються для приміщень: автоклавної, мийки, душових і санітарних вузлів.

Повітроводи місцевих відсмоктувачів і витяжні шафи з механічною витяжкою проектуються в приміщеннях: стерилізаційної, паяльною, в зубоврачебном кабінеті, в паяльної над газовою плитою, над нагрівальними приладами в полімеризаційною. Мінімальний розмір робочого отвору витяжного шафи становить 300×600 мм, швидкість руху витяжного повітря в ньому 0,7 м/с і більше. Обсяг повітря, що видаляється через витяжну шафу, визначається за завданням технологів. В лабораторіях місцеві відсмоктувачі дозволяється приєднувати до загальної витяжної системи.

У лікарнях для приміщень з процесами категорії А проектуються окрема система витяжної вентиляції з дублюючим вентилятором.

У лікарнях для приміщень з процесами категорії В проектуються окрема система витяжної вентиляції.

У лікарнях для приміщень з процесами категорії Д проектуються окрема система витяжної вентиляції.

Повітроводи витяжної вентиляції лабораторії, де утворюється хімічно активний газ або пар повинен бути виготовленим з корозійностійкого матеріалу.

Припливне повітря подається у верхню зону приміщення лікарні.

В стерильному приміщенні операційної або родовий повітря подається ламинарными або слаботурбулентными струменями.

Видалення повітря з операційної, наркозної, реанімаційної та рентгенкабінетів здійснюється з верхньої зони на 40%, а з нижньої зони на 60%.

Вентилятори, які видаляють повітря з приміщень операційної, наркозної, реанімаційної та акумуляторної повинні бути з різнорідних металів для унеможливлення іскроутворення.

Усе обладнання та пристрої припливно-витяжної системи вентиляції лікарні повинні бути легкодоступні для огляду, очищення і дезінфекції.

7. Вентиляція «чистих приміщень» в лікарні.

Вентиляція особливо чистих приміщень операційної або родовий здійснюється за стандартами і нормативами технології «Чисті приміщення». Це необхідно для запобігання внутрішньолікарняних інфекцій та післяопераційних ускладнень.

Можна умовно виділити три види чистих приміщень для лікарень:

1. Операційні з односпрямованим потоком повітря;

2. Палати інтенсивної терапії з односпрямованим потоком повітря;

3. Палати з неоднонаправленным потоком повітря, різною кратністю повітрообміну та типами фільтрів в залежності від призначення палати.

При створенні односпрямованого потоку слід забезпечити надійне підтримання температури повітря в заданих межах. В іншому випадку порушуються не лише умови комфорту, але і виникає небезпека для лікарів і хворих.

Чистими приміщеннями є палати інтенсивної терапії для догляду за хворими після операції з трансплантації кісткового мозку.

Використання чистого приміщення родової знімає проблему стафілококової інфекції в пологових будинках.

8. Фільтрація припливного повітря в лікарнях.

Зовнішнє повітря для припливної системи вентиляції лікарні очищається від пилу, мікроорганізмів і шкідливих домішок через багатоступеневу систему фільтрації: механічний фільтр грубого очищення, механічний фільтр тонкою очищення, вугільний фільтр, бактерицидний фільтр, фільтр НЕРА та інше.

Установка і конструкція фільтрів повинні забезпечувати зручну очищення і заміну фільтруючих елементів.

9. Кондиціювання повітря в лікарнях.

Для кондиціонування повітря в приміщеннях лікарні проектуються центральна багатозональна система з установкою бактерицидних фільтрів і доводчиків на кожній зоні.

Кондиціювання повітря здійснюється за схемою чіллер-фанкойл. Чиллери – це водоохолоджувальні машини, які на основі замкнутого кругообігу фреону в контурі машини охолоджують воду до температури 7-12°С. Саме ця вода, через систему чиллер-фанкойл, і забезпечує кондиціонування повітря в приміщеннях лікарні. Для підвищення енергоефективності, сучасні чиллери, крім охолодження води, можуть працювати, як теплові насоси. Ця функція чілерів найбільш ефективна в міжсезоння (навесні чи восени).

Для невеликих лікарень дозволяється використання інших типів кондиціонерів (спліт, мультиспліт, система VRV та інше) при економічній доцільності та умови забезпечення необхідних параметрів мікроклімату.

Мал.8. Чиллер з повітряним охолодженням конденсатора Daikin EWYQ310F-XS.
Холодопродуктивність – 304 кВт, теплопродуктивність – 329 кВт.

10. Конструкція повітроводів системи вентиляції лікарні.

Повітроводи припливної системи вентиляції після бактерицидної фільтра необхідно виготовляти з нержавіючої сталі.

Повітроводи припливної системи вентиляції повинні бути несорбирующим і виключати винос в приміщення частинок матеріалу воздуховода, захисного покриття і іншого.

Прокладка трубопроводів в товщині огороджувальних конструкціях не допускається.

11. Система димовидалення і підпору повітря в лікарнях.

Огороджувальні конструкції, будівлі лікарні з числом відвідувань більше 150 в день і висотою не вище трьох поверхів, повинні мати II ступеня вогнестійкості з межею вогнестійкості 2 години (EI 120).

Огороджувальні конструкції, будівлі лікарні без стаціонару, з числом відвідувань до 150 в день і висотою до 3 поверхів, повинні бути III ступеня вогнестійкості межу вогнестійкості 1 години (EI 60).

При проектуванні вентиляції і кондиціонування лікарні передбачається проектування і монтаж таких протипожежних заходів:

1. Система димовидалення з основних і допоміжних приміщень.

2. Система димовидалення з коридорів, холів та шляхів евакуації людей.

3. Система підпору повітря в сходові клітки, шахти ліфта, тамбури і на шляхах евакуації людей.

Система димовидалення і підпору повітря складається з клапанів димовидалення, щільних сталевих повітроводів, покритих огнезадерживающим складом; бетонних або цегляних вертикальних шахт, вогнезатримуючих клапанів, вентиляторів димовидалення (радіальні, осьові або дахові радіальні).

Мал. 9. Схема системи димовидалення з приміщень будівлі і система

підпору повітря на шляхах евакуації людей з палаючого будинку

При проектуванні вертикальні колектори або шахти систем димовидалення з приміщень надземної частини будівлі повинні мати межу вогнестійкості 0,75 год (EI 45). Всі інші повітроводи систем протидимного захисту повинні мати межу вогнестійкості не менше 0,5 год (EI 30).

Повітроводи систем підпору повітря при пожежі повинні мати межу вогнестійкості не менше 0,5 год (EI 30). Повітроводи систем підпору повітря на шляхах евакуації людей і сходових клітках повинні мати межу вогнестійкості 2,5 години (EI 150).

Саме такі часові обмежувачі, які перевірені майже столітнім досвідом людства в сучасному будівництві, дозволяють мінімізувати початкові витрати на проектування та монтаж системи димовидалення. А при виникненні пожежі, дозволяють його швидко загасити і мінімізувати його шкідливі наслідки для людини і навколишнього середовища.

Замовити проектні роботи систем вентиляції лікарень за найвигіднішими цінами

Наша компанія пропонує Вам високоякісне сертифіковане обладнання від провідних виробників вентиляційного устаткування. Крім того, у нас працюють фахівці з високою кваліфікацією з проектування, монтажу, пуско-налагодження та сервісного обслуговування всього вентиляційного обладнання, яке необхідно Вам для високоефективної і надійної роботи Вашої вентиляційної системи.